Узнай правду! com

Представляем вашему вниманию систему земного (человеческого) воспитания детей , авторами которой являются Борис и Лена Никитины. Евреоналом они не обласканы , даже совсем наоборот. В википедии про педагогов Никитиных всего 4 сухих строчки. Это уже хороший признак. Попробуем понять - почему евреоналу не угоден педагогический опыт семьи Никитиных?

[left]

Никитин - папа, впервые задумался, а что-же это такое происходит в родильнома доме? Почему вся система здравоохранения и охраны детства и ребёнка устроена так, что-бы ребёнок или вообще не развивался , или развивался замедленно и не правильно? Посмотрите на его робкие первые попытки вытащить своих детей из этой мясорубки: Рождение ребенка. Просьбы к врачам и сестрам родильного дома: http://www.uznai-pravdu.ru/viewtopic.php?t=840 После был детский сад, школа, общество. И везде было похожее. Вдумчивый родитель, воспитав нормального живого человечка до школы, и отдав его туда, с удивлением обнаружил что и сама школа начинает воспринимать эту свободную маленькую личность, как инородное тело. Школа не может дать детям то развитие, которое они получат в семье , говорил Борис Никитин , школу он справедливо воспринимал как тормоз, отупляющий ребенка. Считал, что ее надо быстрее проскочить, экономя время для более интересных вещей - это говорил папа который умел смотреть вокруг, думать, анализировать. неприспособленность самой школы для способных детей. Программы, методики и темпы умственной работы в школе не могут быть рассчитаны даже на "средних", так как тогда слабая половина или четверть класса не будут успевать. Видимо, они ориентируются на "слабых", чтобы успевали все ученики в классе. А продуктивность "способных" в умственной работе в 5-10 раз превосходит продуктивность "неспособных" (это видно из кривых), они "работают" в 1/5 или 1/10 своих возможностей, и... рост их останавливается. Это очень тревожное явление. Значит, школа тормозит самых лучших, самых многообещающих, лишает их возможности расцветать... целиком статья тут http://lib.ru/KIDS/nikitina.txt

Возможно , он и не во всём был прав, но до главного начинал уже докапываться. Конечно, тогда эти прцессы происходили не так быстро , как сейчас, не было интернета, ему приходилось до всего доходить самому. Медленно но неотвратимо он искал истину , и особенно не с кем было посоветоваться. Хорошо, что попались несколько честных и порядочных врачей.

Естественно их методика (воспитание здорового, крепкого и смышлённого малыша )сегодня никому не нужна. Последние книги переиздавались в 1990-х, и услышать сегодня об уникальном опыте семьи Никитиных можно только в издевательском контексте, вот, как например в желтой сионо-газете МК, почитайте:
статья в МК http://babystar007.narod.ru/nikitin.htm

Молодая корреспондентка, подающая большие надежды в деле обслуживания Евреонала, выпорлняет заказ, вдалбливает читателю на подкорку : - "методика говно , не стоит даже заморачиваться, из детей не получились академики , вот видите?..." Конечно , Евреоналу это не в кайф , выросли 7 здоровых гойских детишек , 20 внуков, никто не в тюрьме, не подох, не сел на иглу, никого не удалось приучить к алкоголю, табаку, наркотикам, все живы здоровы , психика в порядке, счастливы, хорошо себя чувствуют, у всех хорошие семьи... Не порядок это для гоев!
Да, дети Никитиных не стали депутатами, не захапали кусок Родины, не владеют ни заводами, ни пароходами...

Алексей, 1959 г. Окончил физический факультет МГПИ. Живет и работает в Лондоне. Женат, двое детей.
Антон, 1960 г. Окончил химический факультет МГУ. Научный сотрудник. Живет в Москве. Женат, двое детей.
Ольга. Окончила юридический факультет МГУ. Юрист. Живет в Королеве. Замужем, двое детей.
Анна. Окончила Московское медицинское училище N3. Транспортный диспетчер. Живет в Болшево. Замужем, четверо детей.
Юлия. Окончила Московский институт культуры. Журналист. Живет в Ярославле. Замужем, двое детей.
Иван, 1969 г. Окончил Всесоюзный институт повышения квалификации работников телевидения и радиовещания. Директор коммерческого предприятия. Живет в Болшево Женат, трое детей.
Любовь. Окончила Московский библиотечный техникум. Сейчас в декретном отпуске. Замужем, шестеро детей. Живет в Болшево.

Посмотрите, как злорадно рептило-журналистка цитирует
- "дети спали в спальных мешках?
- "Ходили босиком потому, что у них не было ботинок?
Да, их родители не воровали, у них была семья достатка ниже среднего, они не жрали икру за завтраком. Но рептилии не умеют улыбаться , не знают что такое жизнерадостный смех, и знают что землянин не согласится обменять возможность смеяться и радоваться даже на золотые коврижки. И поэтому им ничего не остаётся в своей бессильной злобе только высмеивать всё человеческое и земное или замалчивать оное.

В советское время книги Никитиных выходили приличными тиражами, даже сейчас их не трудно найти . Было снято много научно-популярных фильмов Но ИХ НЕТ В СЕТИ. Не получилось найти в сети ни одного фильма Никитиных ! Как корова языком слизнула. Вылезают только песенки "бричмула ой вэй". Кто знает , где ещё можно поискать эти фильмы? Напишите, это тоже народное достояние , их обязательно надо найти.

фильмы про которые они сами пишут в книге:
"Правы ли мы?",
"Никитины",
"День в семье Никитиных" 1969, 2 ч. (н-п). О воспитании детей в семье.
«Самый долгий экзамен» (1977 г.), где в одном ряду с педагогами-новаторами Соловейчиком, Никитиными, Волковым и др. 15 минут эфира было уделено вышеуказанному изделию, необычной методике автора по изучению иностранного языка «с пеленок» и нашему семейному опыту «плавать раньше, чем ходить».
поставленный режиссером В. Виноградовым по сценарию С. Соловейчика…Вместе с авторами зрители побывают в семье педагогов Никитиных…

Идея "раннего развития" и открывающихся возможностей ребятишек захватила нас
еще и потому, что подобные же успехи (и еще более удивительные) открывались и
в их умственном развитии. Малыши в игре усваивали буквы и цифры, и с
трех-четырех лет начинали читать книги, решать задачки, писать буквы. Так
хотелось сохранить эти интереснейшие факты жизни, что мы разрешили студентам
ВГИКа заснять детей на пленку. Так появился кинофильм "Правы ли мы?"
(режиссер М.Игнатов, ВГИК, 1965 г.). На просмотре дипломных фильмов он удивил
и киноработников, и корреспондентов, и просто зрителей. А когда его фрагменты
показали по телевидению, колесо событий закрутилось, набирая скорость и мало
считаясь и с нами, и с детьми.

Наверняка , были и другие фильмы, их снимали очень много, они сами пишут об этом.
Вообщем , землянам обязательно нужно изучать наследие семьи Никитиных,



Книги педагогов-новаторов
Б.П и Л.А.Никитины. Книга "Мы и наши дети"
Никитина Л.А. «Отчий дом»
Никитина Л.А. «Я учусь быть мамой »
Никитин Б.П. «Развивающие игры»
Никитина Л.А. . «Мама или детский сад»
Никитины Л.А. и Б.П. «Резервы здоровья наших детей»
Никитин Б.П. «Ступеньки творчества или развивающие игры»
Никитина Л.А. . «Исповедь»
Никитин Б.П. «Детство без болезней»
купить можно здесь



Лактионов А. И. Летом. 1951-1954.

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ”


Способи та форми вихованняя творчого мислення на прикладі досвіду батька-новатора Нікітіна Б. П.


Реферат з курсу
“Основи педагогіки та психології”


Київ
1998
План
Вступ 3
З чого і коли починати 3
Ігри, що розвивають 5
Приклади 6
Висновки 7
Список літератури 8

Вступ
Суть творчості — в предвгадуванні результату правильно поставленого опиту, в створенні силою думки рабочої гіпотези, близької до дійсності.
Всі справи, що їх роблять люди, можна розділити на дві категорії — старі та нові. Старі справи можна довести до автоматизму, а до нового потрібно підійти з творчого боку, що потребує особливих якостей розуму, таких як спостережливість, вміння співставляти та аналізувати, комбінувати, знаходити зв’язки й залежності, закономірності тощо.
Всі ці якості й називаються творчими здібностями, які потрібно розвивати. Але коли?
З чого і коли починати
Практика показує, що у тих дітей, що вже до школи мали високий рівень розвитку, не виникає, як правило, труднощів з навчанням. Чим молодше діти, тим ближче вони по розвитку, тим менше вони відрізняються один від одного. Значить, якщо ви хочите досягти високих результатів — починайте раніше.
При цьому чим краще дитина розвинена фізично, тим краще вона буде розвинена інтелектуально.
Нікітіни, наприклад, просовували навонародженому в стиснені калачки по пальцю, і дивувалися, як міцно він тримається, як легко його можна посадити, поставити на ніжки й навіть підняти. У трьохмісячного він в кроватці закріпив перекладину, за яку дитина сама хапалася, садилася й намагалася встати. Він дозволяв своїм дітям повзати по всьому дому. Деякі вчені, відносять раннє та вільне повзання до “сильнодіючих факторів інтелектуального розвитку”. Важливими були й інші фактори: раннє знайомство з літерами на кубіках, літерами зігнутими з проволоки, з крейдою та дошкою для малювання, з олівцем та папером, а також з інструментами й матеріалами в майстерні. Перші роки життя дитини — найцінніші для його майбутнього й потрібно найповніше їх використовуати.
Головне не прогавити найкращой час для навчання. “Прийде час — навчиться всьому” — поганий принцип, адже діти, що навчилися читати ще до школи, вчаться значно краще інших, й навчатися їм, як правило, дуже легко.
Якщо дитина попадала в логово до диких звірів й зростала серед звірів, то її вже ніякими зусиллями не могли навіть навчити говорити по-людському. Можливість розвиватися не залишається незмінною. І чим старше дитина, тим менше в неї можливостей навчатися.
Отже, перша умова успішного розвитку творчих здібностей — ранній початок. Спочатку фізичного розвитку, а потім й інтелектуального. Але коли починати розвивати творчі здібності? З дня народження дитина чує людську мову, хоча й нічого не розуміє, але це закладає умови для того моменту, коли вона скаже своє перше слово. Тож в сім’ях музикантів, діти, як правило, мають високорозвинені музичні здібності. А в сім’ях художників — образотворчи здібності.
Нікітіни, наприклад, подарували своїй дитині, коли їй було 1 рік, кубіки з літерами, а до двох років вона вже знала половину азбуки, а в 2,5 — всі літери.
Потрібно встановити в сім’ї обстановку, що опереджує розвиток дітей: найрізноманітніші книги, карти, спортивні снаряди, майстерня з інструментами й матеріалами, будівельні матеріали — кубіки, цеглинки, тощо. При цьому потрібно надавати дітям велику свободу у виборі занятть та їх послідовності.
Наш обов’язок допомогти дитині стати на шлях становлення творчої сторони інтелекту. Для цього існують …
Ігри, що розвивають
Іграшки моделюють саме життя. Дівчатам купують кукол, посуд, меблі, швейні та пральні машини, ті зменшені моделі того сімейного побуту, з яким жінка матиме справу все життя. Хлопчикам — пістолети, рушниці, машини, літаки, будівельні матеріали, конструктори. Але купуючи іграшку ви не просто купляєте іграшку, ви проектуєте при цьому людську особистість. Тому потрібні ігри нового типу, ігри, що моделюють творчий процес. Такими іграми є ігри, що розвивають, що виходять з однієї ідеї й мають характерні особливості:
1.Кожна гра це набір задач, які дитина вирішує за допомогою кубіків, цеглинок, деталей з конструктора, тощо.
2.Задачі даються дитині у різній формі: у вигляді моделі, плоского малюнка в ізометрії, креслення, письмовій чи усній інструкції, й таким чином знайомлять її з різними формами передачі інформації.
3.Задачі розташовані приблизно у порядку зростання складності.
4.Задачі мають дуже широкий діапазон складності: від доступного іноді 2-3-річній дитині до неподоланих середніми дорослими. Тому вони можуть викликати інтерес протягом багатьох років.
5.Поступове зростання складності задач в іграх дозволяє дитині йти вперед й розвиватися самостійно, тобто розвивати свої творчі здібності.
6.Не можна пояснювати дитині спосіб й порядок вирішення задач й не можна підказувати.
7.Не можна вимагати, щоб з першої спроби дитина вирішила задачу. Можливо потрібно почекати день, а може й рік.
8.Відповідь задачі виникає перед дитиною не в абстрактній формі відповіді математичної задачі, а у вигляді малюнку, узору або будови з кубіків.
9.Більшість ігр, що розвивають не вичерпуються завданнями, що пропонує Нікітін, а дозволяє дітям та батькам складати нові варіанти завдань й навіть придумувати нові розвиваючі ігри.
10.Ігри, що розвивають, дозволяють кожному піднятися до вершини своїх можливостей, де розвиток йде найбільш успішно.
Приклади
Для приклада розглянемо гру Склади узор. Гра складається з 16 однакових кубіків. Всі 6 граней кожного з кубіків розфарбовані по різному в чотири кольори. Це дозволяє складати з них 1-, 2-, 3-, й навіть 4-колірні узори в великій кількості варіантів. Ці узори нагадують контури різноманітних предметів, картин. В грі з кубіками діти виконують 3 види завдань.
Спочатку вчаться по узорам-завданням складати точно такий узор з кубиків. Потім ставлять обернену задачу: дивлячись на кубіки, намалювати узор, який вони утворюють. І нарешті, трєте — придумувати нові узори з 9 або 16 кубиків, яких ще немає в книзі, тобто виконувати вже творчу роботу.
Висновки
В. П. Нікітін — видатний батько-новатор, який протягом свого життя виростив 7 дітей, багато з яких раніше закінчили школу (в 16 і 15 років), деякі з них раніше закінчили інші навчальні заклади. Всі вони вміли творчо мислити і вирішувати життєві проблеми з творчого боку. І все це завдяки двом основним принципам Нікітіних — ранньому фізичному розвитку та розвиваючим іграм.

Список літератури
1.Нікітін Б. П. Ми та наші діти.
2.Никитин Б. П. Развивающие игры или ступени творчества.
3.Никитин Б. П. Первый день, первый год.
4.Педагогический словарь. М. 1960. Т. 1, 2.
5.Педагогическая энциклопедия. М. 1965. Т. 2, 4.

В советское время книги Никитиных выходили приличными тиражами, даже сейчас их не трудно найти . Было снято много научно-популярных фильмов Но ИХ НЕТ В СЕТИ. Не получилось найти в сети ни одного фильма Никитиных !

Фильмы и видео 1965-2011

Документальные фильмы, снятые о семье Никитиных в 60-е – 80-е годы, телепередачи, видеозаписи выступлений Б.П. и Л.А., семейные видеозаписи.
Правы ли мы? (1965 год)
Никитины (1975 год)
Самый долгий экзамен (1977 год)

Спасибо Барсик!
Хорошая новость.
Гои, кажется, начинают просыпаться, выходить из спячки. Всего 45 лет прошло и 3 неизвестных никому фильма наконец появились в сети.
И посмотрите- это внуки Никитиных сделали сайт http://nikitiny.ru , а не гои. Внукам стало стыдно перед памятью своего деда и перед знакомыми. А из простых гоев, не родственников, никто даже не почесался.
45 лет иверы сдерживали никитинскую методику, а последние 20 только замалчивали или обсирали её. Видите ли, никто из детей не стал академиком. Значит и методика говно. Иверы точно знают кого пиарить, а кого говном мазать.

Отличные фильмы, я думала, что никогда их больше не увидят ГДЛБ. Обратите внимание на мелочи в кадре - одна комната, в тесноте но не в обиде. И вполне хватило места для комплекта спортивных снарядов. Школьную доску детями купили настоящую с мелками, целых две! Что важнее для ребенка - радиоуправляемую машинку гонять пультом как сегодня или доска для творчества, или повисеть лишний раз на турнике? А то, место для плазмы в современной квартире есть, а для турника нет, обои красивые есть, а порисовать ребенку негде, люстра красивая висит, а ребенку повисеть негде. Мама не сериалы смотрит, а вместе с детьми аппликации вырезает...

Ушла из жизни Лена Алексеевна Никитина

http://nikitiny.ru/18052014-%D0%B3-%D1%81%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BB%D0%B0%D1%8F-%D0%BF%D0%B0%D0%BC%D1%8F%D1%82%D1%8C-%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5-%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B5%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D0%B5-%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B9